Меню сайта

Категории раздела

Наш опрос

Гордишься ли ты что родился в Советском Союзе?
Всего ответов: 89

Календар свят

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Форма входа

Главная » 2013 » Июнь » 19 » РОКИ МУЖНОСТІ І ЗРОСТАННЯ
10:55
РОКИ МУЖНОСТІ І ЗРОСТАННЯ
20 років тому, 19 червня 1993 року, в Донецьку відбувся відновлювальний з’їзд Комуністичної партії України. 

У 1991 році, в Москві, частиною радянського керівництва під час відсутності Генерального секретаря КПРС Горбачова був створений Державний комітет з надзвичайного стану — ГКЧП (проіснував з 18 по 22 серпня 1991 року).

Перші державні та посадові особи Радянського уряду виступили проти проваджуваних Президентом СРСР Горбачовим реформ, що вели до розвалу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, і намагалися зберегти Радянську державу.

Але їх нерішучість і неоперативність у прийнятті рішень, відсутність єдності і якоюсь мірою елементарне боягузтво, нерозуміння цілей, суті й методів свого ж перевороту перетворили трагедію на фарс, і переворот «помер» — не розпочавшись.

Після провалу серпневого путчу — 24 серпня 1991 року — Верховна Рада Української РСР прийняла Акт проголошення незалежності України.

У ці ж дні Верховна Рада, очолювана головним ідеологом ЦК зрадником Кравчуком, прийняла кілька документів, що визначили долю Компартії України.

24 серпня 1991 року з’явилася постанова про департизацію державних органів, установ та організацій. 25 серпня 1991 року Президія парламенту схвалила рішення про націоналізацію власності КПУ й КПРС, 26 серпня — призупинила, а 30 серпня 1991 року заборонила діяльність КПУ за обвинуваченням у підтримці державного перевороту (ГКЧП).

Але комуністи (справжні комуністи) не могли змиритися із забороною своєї партії й відразу ж почали вживати заходів щодо її відродження.

10 жовтня 1992 року, у Москві, після завершення ХХ Всесоюзної конференції КПРС, зборів делегатів, обраних від комуністів України, на яких було прийнято рішення про утворення Ініціативного Організаційного комітету по підготовці Всеукраїнської конференції комуністів. До речі, на цьому форумі був представник комуністів Сумщини – інженер із Конотопа Сухоставський Владислав Миколайович – людина активної життєвої позиції, справжній комуніст.

Тоді ж, у жовтні 1992 року, Петро Симоненко очолив неофіційну ініціативну групу з відновлення КПУ — організаційний комітет з підготовки Всеукраїнської конференції комуністів. У групу, створену наприкінці 1991-го — початку 1992 року, ввійшли кілька колишніх перших секретарів українських обкомів і діючих депутатів Верховної Ради.

До весни 1993 року була відновлена мережа регіональних організацій Компартії, а Петро Симоненко зайняв посаду першого секретаря Донецького обкому.

6 березня 1993 року в обстановці суворої таємності в місті Макіївка Донецької області була проведена Всеукраїнська конференція комуністів. У ній взяли участь 318 делегатів із Києва, Республіки Крим і 23-х областей України.

14 травня 1993 року Президія Верховної Ради дозволила громадянам України створювати комуністичні партійні організації.

І 19 червня 1993 року в Донецьку пройшов другий етап Всеукраїнської конференції комуністів, більш відомий як установчий (відновлювальний) з’їзд КПУ, на якому Першим секретарем Компартії України був обраний Петро Миколайович Симоненко.

Того ж дня відбувся перший, організаційний, Пленум ЦК, який підтвердив обрання Петра Симоненка керівником ЦК КПУ.

Були обрані Президія та Секретаріат ЦК.

В установчому з’їзді Компартії брала участь і делегація Сумської області. Це були повноправні представники комуністів Сумщини, адже на той час комітети або первинні партійні організації діяли в більшості міст і районів області. У складі делегації були: Яковенко Леонід Олександрович, Бруяка Михайло Степанович, Гінзбург Ольга Петрівна, Даниленко Володимир Андрійович, Кадурін Петро Іванович, Мироненко Анатолій Григорович, Московченко Віктор Васильович, Надєл Сергій Григорович, Переросла Олександра Василівна, Радько Василь Іванович, Самонов Володимир Миколайович, Скляр Вячеслав Павлович, Тропін Володимир Ілліч, Ходькова Аліна Миколаївна, Шастун Віктор Федорович, Шутько Микола Ярославович, Юрков Сергій Тихонович. Вони представляли комуністів Сум, Глухова, Шостки, Конотопа, Кролевеччини, Лебединщини, Тростянеччини та Липово-Долинщини.

Розповідає делегат установчого з’їзду, нині другий секретар Сумського обкому Компартії України Олександра Василівна Переросла. До речі, її рукою писаний протокол того з’їзду – Олександра Василівна була обрана до секретаріату установчого (відновлювального) з’їзду КПУ.

- Події того часу пам’ятаються дуже яскраво. В умовах протистояння вирували емоції, влада робила все, щоб зірвати цей захід. Було оголошено, що з’їзд відбудеться в палаці «Юність». Але делегатів ПК зустрів глухо зачиненими дверима – тодішня влада Донецька знайшла причини. У цій ситуації організатори не розгубилися, спрацювали чітко: конференція, яка з перших хвилин роботи була одноголосно перейменована у з’їзд, відбулася в Будинку культури Донецького машинобудівного заводу імені 15-річчя ЛКСМУ. І хоча влада не припинила свою підлу боротьбу - десь у середині роботи з’їзду вимкнули світло – його зуміли протягом кількох хвилин поновити за рахунок запасного генератора – усім було зрозуміло: процес відновлення Компартії – не зупинити. У роботі з’їзду взяли участь делегації всіх областей. До президії того пам’ятного для всіх нас з’їзду був обраний Леонід Олександрович Яковенко – згодом перший секретар обласного комітету партії, народний депутат.

Час невпинно віддаляє нас від тих подій, але пам'ять тримає все: з яким ентузіазмом делегати, а це були люди віком від 30 до 50 років – активні, бойові, ініціативні, - обговорювали шляхи подальшого розвитку партії, як усім «боліла» неконституційна заборона і наскільки великим було бажання добитися відміни цього ганебного рішення. Причому, це бажання справді всіх об’єднало, хоча шляхи розвитку партії бачилися по-різному. Одні вважали, що потрібно відновити Комуністичну партію так, як це було до 1991 року. Інші відстоювали думку про те, що в цих умовах потрібно партію створювати заново, а люди в її лави прийдуть віддані. Але я думаю, що це не були протиріччя, це були робочі моменти, коли кожен висловлював свою думку. Тому що бажання відновити діяльність Комуністичної партії було найголовнішим. Так і склалося, хід історії все розташував на свої місця: відновлена Комуністична партія України – це партія з історією, витоки якої в партії більшовиків Володимира Ілліча Леніна. І це партія сьогодення, в яку влилися люди, хто і в наш час розділяє комуністичні ідеали. Тривалий період, до того, як у 2002 році Конституційний суд все ж визнав неконституційність заборони Комуністичної партії, відбувалася подвійна нумерація з’їздів.

Але всі випробування зробили партію тільки сильнішою, так гартується дух і сила єдності. Багато комуністів з партією пройшли роки випробувань, роки становлення. Вони і сьогодні в рядах комуністів. Були й такі, що не витримали, особливо коли владою чинився тиск, залишали партію в угоду якимсь інтересам. З такими, як то кажуть, не по дорозі.

Згадуючи той з’їзд і нашу делегацію, приємно говорити, що, за невеликим виключенням, всі, хто представляли на партійному форумі область, зуміли себе реалізувати в партійній роботі, пов’язавши свою долю з Компартією.

На жаль, серед нас немає Л.О.Яковенка, А.Г.Мироненка, В.М.Самонова, В.П.Скляра, В.М. Сухоставського – відданих товаришів, умілих організаторів партійних осередків і їх керівників, хороших порядних людей, які пішли з життя і вже не розділять з нами спогадів про той час. Але ми ніколи не забудемо своїх партійних товаришів, їхніх справ по розбудові партії.

Після того історичного з’їзду 19 червня 1993 року розпочалася активна партійна робота в регіонах, у тому числі й на Сумщині. І вона продовжується, кожного дня і в кожній партійній організації. 

Сумський обласний комітет КПУ
Просмотров: 484 | Добавил: kpu-lebedin | Теги: Сумський обком Компартії України, Володимир Даниленко, ЛКСМУ, Лебединська міська організація Комп | Рейтинг: 5.0/1